Artur Ryba, 25, Kraków
Designer
[ENG]
My love for fashion started…
when I was a teenager. Back then I used to watch some haute couture shows, and there was always something that drew my attention. After a short period of time studying product design I quit and decided to try fashion design studies, without really knowing if that’s the right choice.
My work is …
the execution that comes from the combination of my interests – painting, textile art, and deconstructing classic garments.
The meaning behind my work is…
symbolically pointing at durability and temporality in our modern life, which is associated with the clothing overproducing around the world.
About fashion industry in my country…
I notice more and more brands follow the values of responsible fashion. They tend to focus on producing clothes and sewing them locally, in Poland.
The major change I would like to see in the fashion industry is…
a move towards using mostly clothing that has already been produced and making it wearable again, in order to reduce the reliance on unsustainable production methods.
FOLLOW THE CREATOR HERE
[UKR]
Моє захоплення модою почалася…
у підлітковому віці. Періодично дивився покази високої моди, щось у них завжди привертало мою увагу. Після недовгого вивчення дизайну продукції я залишив це і вирішив спробувати вивчати дизайн одягу – тоді я не знав, чи це правильний вибір.
Моя робота…
є результатом поєднання моїх інтересів – живопису, текстильного мистецтва та деконструкції класичного одягу.
Сенс моєї роботи полягає в…
символізмі з акцентом на довговічність і тимчасовість у нашому житті, асоціація із надлишком виробництва одягу в усьому світі.
Про індустрію моди в моїй країні…
я помічаю, що все більше брендів дотримуються концепції відповідальної моди. Вони, як правило, зосереджуються на місцевому виробництві, тобто в Польщі.
Головна зміна, яку я хотів би бачити в індустрії моди, це…
перехід до використання одягу, який уже було виготовлено, і повторного носіння, щоб зменшити залежність від нестабільних методів виробництва.
Sofia Poltavska, 26, Kyiv
Fashion photographer
[ENG]
Fashion…
is a form of self-expression to me. I think that you can tell a lot about a person through the prism of clothes. Discovering my love for fashion photography, I came across the works of Annie Leibovitz, who skillfully constructed a frame, portrayed emotions, and combined colours to convey the mood of the shoot. It’s inspiriting for me that you can reveal your artistic talent through fashion photography.
My activity…
most often connected to working with women on individual photoshoots. It’s important for me to convey the individuality of the model through the image and atmosphere of the frame.
Ukrainian fashion…
in my opinion, is being transformed into something new and individualistic. Breaking away from cultural appropriation, Ukraine began to create authentic fashion.
I love seeing…
indirect associations with our culture. Turning it into a subtle hint, thus modernizing the vision and creating new associations with Ukrainian. Overall, I would also love to see a movement towards gender equality and diversity in the global fashion industry.
FOLLOW THE CREATOR HERE
[UKR]
Мода…
завжди цікавила мене як частина самовираження. Вважаю, що через призму одягу можна багато розповісти про людину. Зацікавившись фенш-фотографією, я натрапила на роботи Енні Лейбовіц, яка майстерно будувала кадр, передавала емоції, а поєднання кольорів транслювали настрій. Мене надихає, що в фешн-фотографії можна розкрити свій художній талант.
Моя діяльність…
найчастіше направлена на роботу над жіночими індивідуальними фотосесіями. Для мене важливо через образ і атмосферу кадру передати індивідуальність людини, котру фотографую.
Українська мода…
наразі для мене перероджується у щось нове і “своє”. Відірвавшись від культурної апропріації, Україна почала створювати автентичну моду.
Обожнюю, коли створюють…
непрямі асоціації з нашою культурою. Перетворюючи в тонкий натяк, тим самим осучаснюючи бачення, і створюючи нові асоціації українського. Загалом у світі хотіла б бачити рух у бік гендерної рівності і різноманітності.
Tomasz Radwański, 23, Mysłowice
Designer
[ENG]
My love for fashion…
started with obsession with video games when I was younger. I would choose games where I could completely modify characters’ looks, or at least the ready-to-play characters had to appeal to me somehow. Non-existing fantastic garments were truly inspiring for me. Next step was bringing these inspirations to real life.
My first ever collection, Goetia…
is inspired by bestial, savage and unholy vibe of demons and spirits. In a way, an observer should be “possessed” by this collection. In it, the power dominate over subtlety and the sensuality seduce strength. The clothes play with each other emphasizing its mutual extreme features. Everything is spiced up with inspiration of oriental forms and with oneiric anxious but calm, quiet aura.
One of the most important parts of this collection is…
the fact that it is made of second hand clothes which were deconstructed to make something new. During the selection of second hand clothes the priority was good quality fabrics and natural composition of it. Additionally, Goetia includes leather accessories which allowed me to use all the leftovers and make no leather waste. It is how I usually work – I’m trying my best to reuse old garments and limit the waste of production.
The message that I want to send with my work is…
that your look should be a manifestation of your soul, don’t be afraid to express yourself. Let your aura glow and be visible. For me, Goetia was possibility to free my inner anger (demons?). I’m known as a quiet and kind person and this experience helped me to relief some kind of scream through this dark aesthetic.
Fashion industry in Poland…
is still opening, but I’m not sure which way. Today fashion industry is struggling with a big issue of global pollution. My generation is the first that is truly aware of climate changes but the last one that can do anything about that. Also, there are still more clothes and more new collection and trends than people really need. It has to be slowed down and as designers we should take this task on us.
There is a solution to the problem if…
Small local designer brands would cooperate with second hand so that they could reuse old clothes to make new garments and sell them in special sections in the same local second hands. It would resolve the problem with too many clothes on market and it would simultaneously help young designers generation to fight with bigger fast fashion corporations. Win – win!
FOLLOW THE CREATOR HERE
[UKR]
Моя любов до моди…
почалася з одержимості відеоіграми у дитинстві. Найчастіше я обирав ігри, де міг самостійно створювати персонажів. Надихався фантастичним одягом, який не існує в реальності. Наступним кроком було перенесення цього натхнення у реальне життя.
Моя перша колекція, Goetia…
натхненна звірячою, дикою та нечестивою естетикою демонів і духів. У певному сенсі мій глядач повинен бути «одержимий» цією колекцією. У ній сила домінує над тонкістю, а чуттєвість спокушає силу. Одяг грає один з одним, підкреслюючи взаємні екстремальні риси. Усе завершується натхненням східними формами і дещо мрійливою тривожною, але водночас спокійною, тихою аурою.
Однією з найважливіших частин цієї колекції є…
той факт, що він виготовлений із секонд-хенд одягу, який було деконструйовано, щоб створити щось нове. При виборі матеріалів пріоритетом були якісні тканини та їхній натуральний склад. Goetia також включає шкіряні аксесуари, і на нах я зміг використати всі залишки, не виробляючи відходів. Зазвичай я так і працюю – намагаюся використовувати старий одяг повторно та обмежити відходи виробництва.
Мій меседж полягає в тому, що…
ваш образ повинен бути проявом вашої душі, не бійтеся виражати себе. Нехай ваша аура світиться і буде помітна. Для мене Goetia була можливістю звільнити свій внутрішній гнів (демонів?). Мене описують як добру і тиху людину, і цей досвід допоміг мені “викричатися” через цю темну естетику.
Індустрія моди в Польщі…
досі розвивається, хоча я не впевнений, у якому напрямку. Сьогодні вона бореться з великою проблемою глобального забруднення. Моє покоління – перше, яке дійсно усвідомлює зміни клімату, але й останнє, яке здатне з цим щось зробити. Ми досі виробляємо забагато нового одягу, колекцій і тенденцій, ніж треба. Мода потребує уповільнення, і як дизайнери ми повинні взяти це на себе.
Вирішення проблеми є, якщо…
невеликі місцеві бренди співпрацюватимуть із секонд-хендом, щоб вони могли повторно використовувати старий одяг та продавати його в спеціальних секціях у тих же місцевих секонд-хендах. Це вирішило б проблему з надто великою кількістю одягу на ринку і водночас допомогло б поколінню молодих дизайнерів боротися з більшими корпораціями швидкої моди. Win-win!
Alina Ponomarenko, 26, Chernihiv
Digital artist
[ENG]
My interest in fashion…
started with a desire to buy all the fashion magazines when looking at the stands of the press kiosk by my house. I dreamed of working in an editorial office, writing about fashion, but I chose a different direction and started telling about fashion visually.
My art is focused on…
the popularization of Ukrainian cultural heritage. In 2018, for the Independence Day of Ukraine, I began to integrate elements of our traditional clothing into the images of famous people. Amazing Marichka Kvitka (@ukrainian_garment), folklorist and author, kindly gave her consent to use the materials filmed by their team.
Integration of Ukrainian clothing…
attracts more attention of Ukrainians themselves and provokes interest in the history of our clothing. Currently, I am creating collages from the Ukrainian series as a thank you to famous people who supported and continue to support Ukraine at such a time.
My collages…
became a visual tool at marches for peace in Ukraine. Previously, I worked in fashion and music, created artificial worlds. Currently, the collages mostly document the events of the war, the history of our cities and their heroes.
FOLLOW THE CREATOR HERE
[UKR]
Моє захоплення модою…
почалося із бажання придбати усі fashion видання, дивлячись на стенди кіоску із пресою біля дому. Я мріяла працювати в редакції, писати про моду, проте обрала інший напрям, і почала говорити про моду візуально.
Свою творчу діяльність я спрямовую…
на популяризацію української культурної спадщини. У 2018 році до Дня незалежності України я почала інтегрувати елементи українського традиційного одягу в образи відомих людей. Прекрасна Марічка Квітка (@ukrainian_garment), фольклористка й авторка залюбки надала згоду на використання відзнятими їх командою матеріалами.
Інтеграція українського одягу…
привертає більше уваги самих українців та провокує інтерес до історії вбрання України. Наразі колажі із української серії я створюю, як подяку відомим людям, які підтримали, продовжують підтримувати Україну в такий час.
Мої колажі…
стали візуальним інструментом на маршах підтримки задля миру в Україні. Раніше я працювала зі сферою моди та музики, створювала сюрреалістичні світи. Наразі колажі документують події війни, історії міст та їхніх героїв.
Lailey, Poland born, Fuerteventura island based
Designer
[ENG]
I wanted to…
try something new and create something I could put my artistic soul into. I am very creative person, always mixing styles so I wanted to choose something I connect on the deeper level. Nowadays people in Poland seem to express themselves through fashion and clothing more, and it’s seem to be very important value.
When I want to crochet something…
I start with the visualization board with inspiration similar to what I would like to achieve. I always look for the best colours and patterns, then I make little drawings with the combinations I loved. After I decide what it would look like I need to plan the frame and pattern steps so everything looks as good as possible. I’m starting to crochet the small elements and end up connecting all the pieces. Then I try it on and make little changes to perfect the details and it’s ready to wear!
In terms of changes that I would like to see…
for fashion not to be so common in everyday life and people to support small businesses and artists who put their heart into their work. I would like people to appreciate art made with love and other people’s passion.
FOLLOW THE CREATOR HERE
[UKR]
Я хотіла…
спробувати щось нове і створити те, у що я можу вкласти свою душу. Я дуже творча людина, завжди змішую стилі, тому я хотіла вибрати те, із чим матиму зв’язок на глибшому рівні. Сьогодні люди в Польщі все більше виражають себе через моду й одяг, і це перетворюється в одну з цінностей.
Коли я хочу щось зв’язати…
я починаю зі створення дошки візуалізації з натхненням схожим до того, що я б хотіла створити. Я завжди шукаю найкращі кольори і візерунки, потім роблю маленькі малюнки з комбінаціями, які мені подобаються. Після того, як я вирішу, як це виглядатиме, мені потрібно спланувати рамку і візерунок, щоб усе виглядало якнайкраще. Я починаю в’язати маленькі елементи гачком і закінчую з’єднувати всі деталі. Потім я приміряю його та вношу невеликі зміни, щоб вдосконалити деталі, і готово!
Щодо змін, які я хочу бачити…
щоб мода не була настільки поширеною у повсякденному житті, щоб люди підтримували малий бізнес і творців, які вкладають душу у свою роботу. Я хотіла би, щоб люди цінували мистецтво, створене з любов’ю та пристрастю.
Patrycja Segedyn, 29, Kraków
Designer
[ENG]
Currently…
I live in Kraków where I finished School of Art Fashion Design. With my graduated collection “La Belleza”, inspired by traveling around Cuba, I won Cracow Fashion Awards 2020 for the collection of the year.
In my projects…
I always try to mix the colors, fabrics and present the topics that are the most important for me now. My last collection “La Mujer” tells a story about my own experience after the COVID time.
In Poland…
I see that consumers are already highly concerned about the sustainable fashion and it is important for them to choose brands that are ethically made and environmentally friendly. I believe that this worldwide “trend” will increase in the coming years.
FOLLOW THE CREATOR HERE
[UKR]
Наразі…
я живу в Кракові, де закінчила Школу художнього дизайну одягу. Зі своєю випускною колекцією La Belleza, натхненною подорожжю до Куби, я виграла Cracow Fashion Awards 2020 у категорії «колекція року».
У моїх проєктах…
Я завжди намагаюся поєднувати кольори, тканини і надихатися найбільш актуальними і важливими для себе темами. Моя остання колекція La Mujer розповідає історію про мій власний досвід у час пандемії COVID-19.
У Польщі…
я бачу, що споживач все більше цікавиться усвідомленою модою, обираючи бренди, які є етичні й екологічно чисті. Я вірю, що ця світова «тенденція» буде посилюватися в найближчі роки.
Sasha Chudeeva, 27, Kyiv born, London based
Makeup artist
[ENG]
The fashion industry…
interested me since school years. I was fascinated with fashion photography, looked through the archives of Vogue Runway shows, and also studied the history of fashion. And with the first gifted semi-professional camera, I began my field research. At the same time my interest in make-up became a surprise even for me. I almost never wore makeup, and from cosmetics back then I only had a few basic products – shower gel, black eye pencil and nude lip pencil.
Everything changed in an instant…
when I, being neither a make-up artist nor blogger, decided to take part in the casting of Marc Jacobs as a brand ambassador blog. That was the first time I filmed and edited a video, the first time I was in the frame and the first time I did creative makeup on myself. And something switch inside of me. The process fascinated me so much that it turned into a kind of obsession. Later, I tried to understand the reason for such a sudden enthusiasm. Perhaps it is a complete feeling of control over the final result, because the entire process from the idea to the finished picture is up to you. Maybe it’s my love for faces and the very concept of fitting art into this kind of canvas. And I know for sure that it was the burst of unconditional creative energy I needed at the time, combined with the meditative process of creating my own make-up.
Makeup was my main hobby, but…
I did not see my professional future in this. I planned to work on my education and tried to keep creating and managing my Instagram pages as an outlet. But creative make-up in Ukraine developed, the demand for it increased, and over time I realized that I can find my place in this field without compromising my vision and style.
My message is…
encoded in the pixels of the final image. More often than not, I let the works come out of me without control. Sometimes it’s „doodling” and what the hands seem to draw by themselves, sometimes it’s what appears in the imagination at a certain moment, sometimes it’s just out of curiosity. One day I had a dream about makeup and it stood before my eyes until I realized it. And sometimes I create something on topics that I really want to talk about. There were works about Covid-19. For quite some time now, I’ve also been doing makeup inspired by Ukrainian aesthetics, because I wanted to talk about our culture, show it from a different, unusual course, and connect traditional aesthetic codes with modernity.
After Russia’s full-scale invasion of Ukraine, I…
created a series of works that embodied a part of my pain and put a swarm of restless thoughts into my specific visual language. Once, while jogging in the forest in Warsaw, I hit my leg and had a bruise on my knee. It was like an abstract spot for me, so I turned into the outlines of the territory of Ukraine. That’s what hurt me. And it hurts every day.
FOLLOW THE CREATOR HERE
[UKR]
Індустрія моди…
цікавила мене ще зі шкільних років. Я захоплювалася фешн-фотографією, переглядала архіви показів на Vogue Runway, вивчала історію моди. А з першою напівпрофесійною камерою, яку отримала в подарунок, почала свої польові дослідження. А от захоплення макіяжем стало несподіванкою навіть для мене самої. Я майже ніколи не фарбувалася, а із косметики тоді мала декілька найбільш базових продуктів – гель для душу, туш, чорний олівець для очей і нюдовий олівець для губ.
Усе змінилося в одну мить…
коли я, не будучи ні візажисткою, ні блогеркою, вирішила взяти участь в кастингу на роль б‘юті амбасадора Marc Jacobs. Тоді я вперше знімала і монтувала відео, вперше була в кадрі і вперше зробила собі креативний макіяж. І в мені спрацював якийсь перемикач. Процес захопив настільки, що це перетворилося на свого роду одержимість. Згодом я намагалася зрозуміти причини такого раптового захоплення. Можливо, це повне відчуття контролю над кінцевим результатом, тому що за весь процес від ідеї до готової картинки відповідаєш тільки ти. Можливо, це моя любов до облич і сам концепт створення арту на такому своєрідному полотні. І я напевно знаю, що це був необхідний мені тоді виплеск безумовної творчої енергії поєднаний з медитативним процесом.
Макіяж був моїм основним захопленням, але…
я не бачила свого професійного майбутнього в цьому. Я планувала працювати за освітою і дивилася на макіяж і ведення своєї сторінки в Instagram як віддушину. Але креативний макіяж в Україні розвивався, на нього ріс попит і з часом я усвідомила, що можу знайти своє місце в цій сфері, не йдучи на компроміс зі своїм баченням і стилем.
Мій меседж…
зашифрований у пікселях кінцевої картинки. Частіше за все я даю роботам вибиратися назовні з мене безконтрольно – іноді це «дудлінг» і те, що руки наче малюють самі по собі, іноді це те, що в певний момент з’являється в уяві і наче викарбовується в ній, поки не стане реальним, іноди це «а цікаво чи…». Одного разу мені наснився макіяж і він стояв у мене перед очима, поки я його не втілила. А іноді я створюю щось на теми, про які дуже хочеться сказати. Звісно, були роботи про коронавірус. Вже досить давно я робила макіяжі, натхнені українською естетикою, тому що хотіла говорити про нашу культуру, показувати її з іншого незвичного ракурсу і з’єднувати традиційні естетичні коди з сучасністю.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну я…
створила серію робіт, яка втілила в собі частину мого болю і помістила в мою дивну візуальну мову рій думок, що не давали спокою. Якось на пробіжці у варшавському лісі я забила ногу і по коліну розплився синець. Абстрактна пляма, яку я перетворила на обриси території України. Ось що мені боліло. І болить кожен день.
